Російські атаки безпілотниками стали серйозним викликом для НАТО та української оборони, змушуючи переосмислити стратегії протидії та посилити координацію дій. Як заявив голова комітету Бундестагу з питань оборони Томас Рьовекамп, НАТО продемонстрував здатність відбивати такі атаки, але перед фронтом стоять серйозні виклики, особливо в протидії масовим застосуванню безпілотників.
Рьовекамп підкреслив необхідність розширення військових можливостей у сфері протиповітряної оборони та збільшення внеску Німеччини. Він вважає, що найкращий спосіб боротьби з безпілотниками – це знищення їхніх виробничих потужностей та пускових установок. Важливим кроком є швидке оснащення України відповідними засобами, щоб вона могла здійснювати дії проти цих цілей на території Росії.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово закликав до створення безпольотної зони над Україною, обґрунтовуючи це необхідністю захисту повітряного простору. Однак, країни НАТО, зокрема Німеччина та США, відмовляються від цієї ідеї, вважаючи, що це призведе до прямого воєнного конфлікту з Росією.
Під час останніх атак російських безпілотників на територірію Польщі, було встановлено 17 збитих дронів, що підкреслює потребу в розробці та впровадженні ефективних систем протидії. Важливим аспектом є координація дій всередині НАТО, зокрема визначення умов для військової протидії атакам безпілотників.
Україна продовжує наполягати на скоординованому та продуманому захисті свого повітряного простору, а також на підтримці міжнародних партнерів у боротьбі з російською агресією. Ефективність стратегій протидії безпілотникам залежить від поєднання технологічних рішень, військової підтримки та тісної співпраці між союзниками.
About the Author
