Після саміту між президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіном на Алясці, німецькі політики та представники опозиційних сил висловлюють песимістичні прогнози щодо майбутньої ситуації в Україні. Вони вважають, що саміт завершився перемогою Кремля, а Захід опинився в безвихідній ситуації.
Блок Християнсько-демократичних та Християнсько-соціальних союзів (ХДС/ХСС) висловив стурбованість тим, що Трамп, судячи з усього, намагався досягти припинення вогню в Україні, але Путін не зацікавлений у цьому. Заступник голови фракції Норберт Реттген вважає, що Путін «хоче знищити Україну і вважає, що може досягти цього воєнним шляхом». Він також підкреслив, що саміт дозволив Путіну отримати дипломатичну підтримку від США, яку раніше було неможливо уявити, та відмовити Трампа від санкцій.
Представник ХДС/ХСС у комітеті Бундестагу із зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер назвав саміт на Алясці «не дав хорошого результату» і «був більше схожим на Чорну п’ятницю». Він зауважив, що немає ні припинення вогню, ні серйозних домовленостей, лише «запрошення Трампа до Москви». Кізеветтер закликав Європу «звільнитися від гніту США» та самостійно надати Україні військову підтримку.
Німецька євродепутатка Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн після саміту заявила, що «єдність Заходу викинута на смітник найпізніше з сьогоднішньої ночі». Вона вважає, що на одній стороні – Росія та «інші лиходії», що ведуть війну та анексують території, а на іншій – США під владою Трампа, де «зовсім збився компас цінностей». Штрак-Ціммерманн підкреслила, що Путін «знову опиняється на червоній килимовій доріжці міжнародної арени», а Трамп «вкотре не може реалізувати свої недавні обіцянки».
Представниця німецьких «зелених» Зара Нанні вважає, що саміт на Алясці зробив ситуацію в Європі більш невизначеною і що Путін став переможцем. «Думаю, Європі час ясно зрозуміти: ми повинні знайти важелі, які працюватимуть навіть у тому випадку, якщо американці більше не в нашій команді», – заявила вона.
Саміт на Алясці, судячи з коментарів німецьких політиків, підтвердив їхні попередні побоювання щодо непередбачуваності американської політики та невдачі Заходу у досягненні конкретних результатів у вирішенні української кризи.
About the Author
