Конституційний суд Німеччини встановив чіткі межі використання вірусів-троянів для слідчих дій, обмежуючи їх застосування лише надзвичайно серйозними злочинами. Про це повідомляє Spiegel, пише “Європейська правда”.
Федеральний конституційний суд у Карлсруе дійшов висновку, що стеження за особами через їхні телекомунікаційні ресурси зі слідчою метою є надмірним втручанням, крім випадків, коли йдеться про злочини, за скоєння яких передбачено покарання у вигляді мінус 10 років позбавлення волі.
З 2017 року німецьке кримінальне законодавство дозволяло правоохоронним органам заражати комп’ютери та смартфони підозрюваних спеціальним програмним забезпеченням. Однак, це викликало занепокоєння правозахисників, які оскаржували ці положення в суді.
Судді у Карлсруе визнали законні деякі положення, пов’язані з повноваженнями поліції, оскільки використання “агресивних шпигунських програм” дозволено лише у справах, де загрожує суворе покарання. Водночас, вони підкреслили, що масштабний нагляд не повинен застосовуватися до “простіших” злочинів.
На практиці, німецькі правоохоронні органи рідко використовують шпигунське програмне забезпечення у своїх розслідуваннях, що зумовлено технічною складністю цього процесу. Нещодавно, 7 серпня, стало відомо про затримання трьох підозрюваних у змові з метою насильницького повалення уряду – ймовірних членів групи “рейхсбюргерів”. Найбільш відомим обвинуваченим у цій справі є Генріх XIII князь Ройс – нащадок німецького дворянського роду, який, за версією звинувачення, мав очолити країну у разі успіху планів заколотників.