Конституційний суд Німеччини встановив суворі обмеження на використання вірусів-троянів (шпигунського програмного забезпечення) правоохоронними органами під час слідчих дій. У рішенні, яке стало знаковим для цифрової безпеки та прав людини, суд визнав, що такий метод слідства допустимий лише у випадках особливо серйозних злочинів, за скоєння яких передбачено тривалий термін ув’язнення.
Федеральний конституційний суд у Карлсруе дійшов висновку, що масове стеження за особами через їхні телекомунікаційні ресурси є надмірним втручанням у приватне життя, крім ситуацій, що стосуються особливо тяжких правопорушень. Суд підкреслив, що використання таких програм, як правило, має бути обмежене розслідуванням злочинів, за які передбачено покарання у вигляді обмеження волі на 10 років і більше.
Початково, у 2017 році німецьке кримінальне законодавство дозволяло правоохоронним органам заражати комп’ютери та смартфони підозрюваних шпигунським програмним забезпеченням. Однак, це викликало протести з боку правозахисних організацій. Судді, зрештою, визнали законнім використання такого програмного забезпечення лише у випадках, пов’язаних з особливо серйозними злочинами.
На практиці, німецькі правоохоронні органи рідко використовують шпигунське програмне забезпечення, зокрема через складність його впровадження та підтримки. Нещодавно, 7 серпня, було затримано трьох підозрюваних у зв’язках з групою «рейхсбюргерів», які звинувачуються у спробі насильницького повалення уряду. Найбільш відомим обвинуваченим є Генріх XIII князь Ройс, нащадок німецького дворянського роду.
About the Author
