Рішення чорногорського парламенту відкласти голосування за два законопроекти, що викликали міжнародну критику, заслуговує на особливу увагу. Ініціативи, спрямовані на обмеження протестів та розширення повноважень спецслужби, стикнулися з вагомим запереченням як з боку громадянського суспільства, так і Європейського Союзу. Проект закону про Агентство національної безпеки (ANB) передбачав значне розширення повноважень органу, зокрема, доступ до персональних та фінансових даних без попереднього рішення суду. Подібна ситуація трапилася з законопроектом, що забороняв протести з блокуванням доріг.
Ці рішення підкреслюють важливість прозорості та забезпечення дотримання фундаментальних прав людини в процесі євроінтеграції. Як показала практика Чорногорії, ігнорування занепокоєнь громадянського суспільства та міжнародних партнерів може суттєво уповільнити прогрес країни на шляху до членства в ЄС.
Переговори про вступ з Чорногорією, які тривають з 2012 року, демонструють, що євроінтеграція – це не лише юридичні та економічні реформи, але й необхідність побудови довіри між урядом і суспільством. Успішне закриття частин переговорного процесу в грудні 2024 та червні 2025 року – це результат зусиль, але вони свідчать і про те, що подальші кроки повинні бути максимально прозорими та враховувати інтереси всіх зацікавлених сторін.
Аналогічні виклики існують і для України, яка також прагне до членства в ЄС. Необхідно враховувати досвід Чорногорії, щоб забезпечити, що реформи та процеси в Україні відповідають європейським стандартам та не суперечать фундаментальним правам людини. Відсутність широкої громадської підтримки та залучення до процесу прийняття рішень може призвести до затягування та, в кінцевому підсумку, до провалу. Прозорість та взаємодія з громадськістю – ключові фактори успішної євроінтеграції для України та інших країн, що прагнуть до членства в ЄС.
About the Author
