Інґа Ругінене, кандидат на посаду прем’єр-міністра Литви, продовжує розбиратися з питаннями, що виникли після її висунення на цю посаду. Особливу увагу привернули її поїздки до Росії, зокрема, ті, які відбувалися після окупації Криму. Як повідомила сама міністерка, вона не планувала приховувати ці поїздки, враховуючи, що їхній факт може викликати хвилю питань. За її словами, ці візити були у 2015 та 2018 роках та пов’язані з візитом до родичів.
Одночасно, Ругінене заглибилася у історіну власного походження та мови, намагаючись пояснити виникнення російського акценту. Вона підкреслила, що народилася та виросла у Вільнюсі, у районі, де мовою спілкування були як литовська, так і російська, і велике її перебування у дитинстві було в Україні, в Харківській області. Це, на її думку, і вплинуло на її мовну поведінку.
Політичний контекст цієї ситуації складний. Висунення Ругінене на посаду прем’єр-міністра після відставки Гінтаутаса Палуцкаса, піти з посади прем’єра Литви після того, як правоохоронні органи розпочали два досудові розслідування, пов’язані з його підозрими діловими звʼязками, значно вплинув на її публічний образ. Підтримка Ругінене України та її твердження про безумовну підтримку до перемоги, здається, є спробою зміцнити зв’язки з виборцями та привернути увагу до позитивного аспекту її діяльності. Однак, питання про її зв’язки з Росією та її минуле залишаються в центрі уваги і можуть відіграти ключову роль у подальших політичних рішеннях Литви.
About the Author
