Нове керівництво Бюро економічної безпеки України (БЕБ) викликало похвалу з боку Європейської комісії, але за цим криється серйозний сигнал: реформування ключових правоохоронних органів, що має вирішальне значення для інтеграції України в ЄС, стає все складнішим завданням.
Нещодавнє призначення Олександра Цивінського на посаду директора БЕБ, здійснене за результатами незалежного конкурсу, було зустрінуто Єврокомісією з позитивом. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє відзначив, що ця ініціатива “просуває реформу БЕБ і забезпечує його незалежне та ефективне функціонування”. Однак, за цим вітанням стоять численні сигнали про те, що реформа правоохоронної системи в Україні не відбувається так швидко, як вимагають Європейський Союз та його партнери.
Справа в тому, що призначення Цивінського протягом тривалого часу блокувало нібито після застережень Служби безпеки України (СБУ), пов’язаних з його батьківським громадянством. Сам Цивінський запевняв у тому, що жодних офіційних повідомлень про застереження не отримував, а конкурсна комісія повторно подала його документи до уряду. Цей інцидент підкреслює проблему непрозорості та можливого політичного втручання в процес відбору керівників ключових правоохоронних органів.
Окрім цього, Єврокомісія, як повідомляють джерела, почала ставити питання щодо інших пов’язаних з реформами дій, зокрема, щодо незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Це говорить про те, що Європа не тільки сподівається на проведення реформ в Україні, але й уважно стежить за їх фактичним ходом та ефективністю.
На тлі зупинки та навіть часткового відмови від реформ від України, вкрай важливо, щоб Київ продемонстрував рішучість та готовність до виконання умов інтеграції в ЄС. Відсутність реальних змін в ключових правоохоронних органах може призвести до втрати можливості для України вступити в Європейський Союз, а також підірве довіру до України з боку її партнерів.
About the Author
