Вирок, винесений грузинській журналістці Мзії Агломабелі – два роки ув’язнення за ляпасу поліцейському під час протесту – викликав хвилю обурення не лише в Грузії, але й у Європі та світі. Ця справа, яка набула значного розголосу вже з перших днів, стає симптоматичною для загального стану верховенства права та свободи слова в Грузії.
З 11 січня 2025 року Агломабелі перебуває під вартою, після затримання під час проєвропейської акції протесту в Батумі. Слідство стверджує, що вона задала ляпас начальнику поліції Іраклію Дгебуадзе. Журналістка запевняє, що до цього Дгебуадзе ображав її, а потім плюнув в обличчя. Після цього вона інстинктивно відреагувала. Суддя Батумського міського суду Ніно Сахелашвілі призначила реальний термін у 2 роки, а її адвокати вже подали апеляцію.
Ця справа не є ізольованою. Вона відбувається на тлі гострої політичної та соціальної нестабільності в Грузії, яка проявляється у протестних акціях, критиці уряду та дедалі більшому тиску на незалежні ЗМІ та громадянське суспільство. Грузинські правозахисні організації стверджують, що ув’язнення Агломабелі є політично мотивованим, і що ця справа є частиною більш широкої тенденції придушення критики у владу.
Вирок Агломабелі викликав рішутий засуд з боку Європейського Союзу. Речник Європейської комісії наголосив на занепокоєнні щодо використання правосуддя як інструменту репресії проти незалежних голосів та закликав органи влади Грузії звільнити журналістку та інших несправедливо затриманих, а також забезпечити дотримання принципів справедливого судового розгляду.
Проте, чи є вирок Агломабелі лише симптомом, чи же він свідчить про серйозні фундаментальні проблеми в Грузії, що стосуються верховенства права, свободи слова та демократичного розвитку? Відповідь на це питання залишається відкритою, але вирок, безумовно, стає важливим сигналом, який потребує серйозного аналізу та реакції з боку міжнародної спільноти.