Суперечка між Україною та Угорщиною щодо смерті Йосипа Шебештеня на Закарпатті набирає обертів, змушуючи переосмислити ряд питань, пов’язаних з мобілізацією та правами людини в країні. Як повідомляють угорські ЗМІ, зокрема Magyar Nemzet, українські органи влади не розслідують смерть угорця, який, за твердженням Будапешта, став жертвою примусового призову та жорстокого поводження з боку співробітників ТЦК.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто наголошує, що відмова від розслідування є свідченням того, що в Україні примусовий призов, супроводжуваний насильством, включно з випадками смерті, є системною проблемою, схваленою владою. Він заявляє, що така ситуація не відповідає стандартам, які Україна повинна виконувати, щоб отримати членство в ЄС, і що країна не може бути вважатися цивілізованою.
Суперечка загострилася після того, як Угорщина запровадила санкції проти кількох українських офіцерів, включаючи керівників військових частин та представників Міністерства оборони. Відповідь Києва була жорсткою – він засудив дії Будапешта та закликав ЄС зробити те саме.
Офіційна позиція України – Йосип Шебештень був громадянином України, і причиною його смерті стала тромбоемболія легеневої артерії. Однак, дані з місця події та судово-медичні експертизи, цитовані Угорщиною, вказують на іншу версію, яка викликає серйозні питання щодо дотримання прав людини під час проведення мобілізаційних заходів.
Трагедія на Закарпатті стала каталізатором для дискусії про необхідність реформування системи мобілізації в Україні, забезпечення прозорості та відповідальності при її проведенні, а також захисту прав усіх громадян, незалежно від їхнього громадянства та переконань. Наразі, чи буде ця суперечка призвести до змін у законодавстві та практиці, залишається невідомим, але очевидно, що вона підкреслила важливість забезпечення дотримання фундаментальних прав і свобод під час виконання військових обов’язків.
About the Author
