Європейський Союз переглядає підхід до визначення країн, які вважаються безпечними для репатріації шукачів притулку. Нещодавнє рішення Великого тристоронного суду Європейського союзу (Великого тристоронного суду) вимагає від країн-членів більш детально обґрунтовувати свої оцінки ризиків при репатріації мігрантів, що може мати значний вплив на політику Італії та інших європейських держав.
Суд постановив, що країни-члени ЄС, які включають до списків безпечних країн шукачів притулку, повинні надати чіткі та прозорі підстави для своїх рішень, ґрунтуючись на публічних джерелах. Раніше італійський уряд, під керівництвом прем’єр-міністерки Джоржії Мелоні, активно застосовував політику швидкої репатріації нелегальних мігрантів, часто обходячись без достатнього обґрунтування щодо безпеки країн, куди їх надсилали.
Ситуація набула особливого значення через так звану “албанську модель”, коли Італія уклала угоду з Албанією про створення центрів для тимчасового утримання мігрантів, які подають на притулок в Італії. Однак, італійські суди, вбачачи розбіжності між указом уряду та законодавством ЄС, заблокували цю модель, вимагаючи більш обґрунтованого підходу.
Ці зміни в політиці ЄС можуть вплинути на інші країни, які також використовують подібні угоди для вирішення проблеми міграції. Більш жорсткі вимоги до обґрунтування, ймовірно, призведуть до збільшення кількості суперечок та затримок у процесі розгляду заяв про притулок. Крім того, це може стимулювати пошук нових шляхів вирішення проблеми міграції та перерозподілу відповідальності між країнами ЄС.
About the Author
