Скелети в шафах зоопарків: нещодавні події в Нюрнберзькому зоопарку Німеччини змусили переосмислити етичні межі між відповідальністю за благополуччя тварин та обмеженням їхньої свободи. Розслідування, що розгортається, і громадський резонанс, викликаний смертю 12 гвінейських бабуїнів через брак місця, відкрили ще одне питання – чи має зоопарк право приймати рішення, що призводить до насильницької смерті тварин, навіть якщо це відбувається з метою забезпечення їхнього добробуту.
Справа в Нюрнберзі почалася з повідомлень про те, що директор зоопарку отримав конкретні погрози вбивства після того, як було вирішено приспати мавп. Погрози надходили через різні канали – від соціальних мереж до листування. Сумніви висловлюють не лише громадськість, але й зоозахисники, які оголосили про порушення кримінальної справи. Протестні акції та демонстрації перед зоопарком змушують владу та керівництво зоопарку задуматися над своїми діями.
Розслідування цього випадку розглядається не лише як окремий випадок, але й як частину глобальної дискусії про роль зоопарків у 21 столітті. Історично зоопарки представляли собою місця, де тварини були утримувані для розваг або наукових досліджень. Однак, з ростом етичних норм і суспільного усвідомлення, все більше людей ставляться до тварин як до живих істот, які мають право на свободу та гідне утримання.
Нещодавно подібна ситуація сталася у данському Ольборзі, де зоопарк закликав людей жертвувати домашніх тварин на корм хижакам, стверджуючи, що це забезпечить «природну поведінку» та «добробут» тварин. Звільнення лева з турецького зоопарку, який завдав серйозних травм фермеру, підкреслює ризики, пов’язані з утриманням диких тварин у не природному середовищі.
Ці випадки змушують переглянути підходи до утримання тварин, зоопарки мусять знайти баланс між відповідальністю за благополуччя тварин та їхнім правом на свободу. Крім того, варто звернути увагу на загальну тенденцію до етичних викликів, які постають у контексті закорчовування та утримання диких тварин, і на те, як змінюються особисті та суспільні цінності, які визначають наші ставлення до інших живих істот.