Конституційна комісія естонського парламенту (Рійгікогу) втретє розгляне законопроєкт, який дозволив би обмежити діяльність релігійних організацій, що виправдовують агресію Росії. Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на ERR.
Президент Естонії Алар Каріс на початку липня відмовився затверджувати закон через його невідповідність конституції. Закон про релігійні організації та парафії був відхилений президентом двічі. Тепер парламент Естонії повинен вирішити, чи змінювати його.
Депутати вже змінювали текст закону, проте президент називає зміни недостатніми і вважає, що закон непропорційно обмежує свободу об’єднань і віросповідання. Він заявляє, що закон може бути використаний для політичного тиску на релігійні організації.
Оригінальна ініціатива обмежити діяльність церков, пов’язаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунута ще в жовтні минулого року Міністерством внутрішніх справ Естонії. Відомство вказувало, що законопроєкт має підштовхнути Естонську православну церкву Московського патріархату змінити свій статут, оголосивши про повну автономію від Москви.
Ця ситуація викликає гостру дискусію в естонському суспільстві щодо балансу між свободою віросповідання, захистом національної безпеки та відповідальністю релігійних організацій за свої заяви та дії. Розробка та прийняття цього закону стали прикладом того, як країни, постраждалі від агресії, намагаються забезпечити, щоб релігійні організації не відігравали роль у підтримці та виправданні воєнних злочинів.
Останні зміни в тексті законопроекту спрямовані на чітке визначення діяльності, яка підпадає під заборону, і на забезпечення прозорості у процесі прийняття рішень.
About the Author
