Конституційна комісія естонського парламенту (Рійгікогу) втретє розгляне законопроєкт, який дозволив би обмежити діяльність церков, що виправдовують агресію Росії.Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на ERR.Президент Естонії Алар Каріс на початку липня відмовився затверджувати закон через його невідповідність конституції. Закон про церкви та парафії був відхилений президентом двічі.Тепер парламент Естонії повинен вирішити, чи змінювати закон.
Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні минулого року Міністерство внутрішніх справ Естонії. Тоді відомство вказувало, що законопроєкт має підштовхнути Естонську православну церкву Московського патріархату змінити свій статут, оголосивши про повну автономію від Москви.
Естонський уряд та парламент переглядають підхід до цієї проблеми, враховуючи суперечливі коментарі та занепокоєння щодо потенційного впливу на свободу об’єднань та віросповідання. Обговорення охоплюють не лише саму юридичну форму закону, але й його наслідки для релійної спільноти та її взаємовідносини з міжнародними структурами. Особливу увагу приділяють пошуку компромісних рішень, які б відповідали вимогам міжнародного права та принципам демократичного суспільства, одночасно захищаючи інтереси релігійних організацій, які не підтримують агресію Росії.
Дослідники та експерти в галузі релігії та прав людини наголошують на важливості врахування культурного контексту та історичної спадщини при розробці політики у цій сфері. Важливим аспектом є також забезпечення ефективного діалогу між урядом, парламентом та релігійними об’єднаннями для досягнення узгодженого рішення.
About the Author
