Складний бойовий ландшафт України продовжує розвиватися. Українські захисники відійшли з Сіверська на Донеччині, а ворог продовжує масовані обстріли. Нещодавно російська піхота зайшла в село Грабовське Сумської області, вивезла понад 50 цивільних українців до Росії. Чому це стало можливим, що відбувається на фронті, в якій ситуації на тлі перемовин щодо мирної угоди та де вихід – це питання, які експерт Павло Нарожний розповів в інтерв’ю УНІАН.
З огляду на події в Грабовському, чи справді прикордонні села не захищені достатньо? На думку Нарожного, для повного захисту таких сіл, як Грабовське, необхідна буферна зона – зайти на 10 кілометрів на ворожі території, викопати укріплення, побудувати інженерне загородження та мінні поля. Це дозволить забезпечити їх безпеку.
Інший варіант – тримати велику кількість військ та артилерійські підрозділи біля кордону. Але у реаліях війни, захистити такі села нереально. Тому, на Сумщині, села на відстані 5 км від державного кордону або лінії зіткнення відселяють, адже там неможливо забезпечити безпеку. Люди, які були в Грабовському, письмово відмовилися від відселення, усвідомлюючи ризик військових дій та їх наслідків.
На яких ділянках ворог може також зайти? На будь-яких, якщо є надійне укріплення. У містах, де може бути тримати оборону велику кількість військ, можна успішно протистояти атакам. Більшість лінії зіткнення, понад 1200 кілометрів, не захищена на 100%. Ворог знаходить ділянки з відносно малою концентрацією наших військ і здійснює на них швидкі удари.
Аналітичний проєкт DeepState повідомив про просування російських військ поблизу Юнаківки на Сумщині. Це стратегічне село на трасі Суми-Суджа, за яке ведуться бої. Росія намагається дійти до траси, оскільки вона є основним шляхом постачання в Юнаківку. Сумщина – це ліси, тому постачати там щось іншим способом практично нереально.
Загалом ситуація на фронті важка. Ворог робить близько 200-250 бойових зіткнень на добу. Це дозволяє російським окупантам тиснути на позиції української армії. Вони мають проблеми з мобілізацією, технікою та боєприпасами. Україна наносить удари по об’єктах російської економіки, зокрема нафтопереробних заводах та енергетичній інфраструктурі. Ми використовуємо стратегічну оборону на всій лінії фронту, не наступаємо (окрім контртак), а намагаємося максимально виснажити ворога, знищуючи його особовий склад і техніку. Відхід від Сіверська, на жаль, несе загрозу вже для Слов’янська. Цей відхід відбувається через відсутність значних лісів і можливостей для утримання оборони.
Продовжуються перемовини щодо мирної угоди. Зараз важливо, щоб Росія не порушувала домовленості, а Україна отримала гарантії безпеки. На думку Павла Нарожного, єдиною гарантією безпеки є побудова власного запасу зброї, незалежного від інших країн.
Президент Володимир Зеленський сказав, що у разі підписання мирної угоди мобілізацію можуть скасувати або проводити частково. Чи доречно це, якщо Росія може порушити домовленості в будь-який момент?
About the Author
