Зміна політичного ландшафту в Європі не принесла позитивних змін у відносини між Францією та Німеччиною щодо використання заморожених російських активів. Спроби використати ці кошти для підтримки України викликали серйозні розбіжності, що окреслили нову фазу у європейській політиці. Financial Times назвав цю ситуацію «зрадою» з боку президента Франції Еммануеля Макрона, оскільки канцлер Німеччини Фрідріх Мерц був одним із ключових прихильників цієї ідеї.
Раніше Мерц активно лобіював використання 210 мільярдів євро заморожених російських активів, але Макрон і його команда висловлювали застереження щодо законності таких дій. У підсумку, Макрон приєднався до групи країн, які виступали проти цього рішення. Військовий експерт, обійменований як анонімний джерело, заявив, що Макрон «зрадів Мерца і він знає, що за це доведеться заплатити ціну».
Цей конфлікт демонструє зростаючу розбіжність поглядів у ЄС. Німеччина, під керівництвом Мерца, все ще віддана підтримці України, а Франція, під керівництвом Макрона, зосереджена на національних інтересах через високий державний борг та політичну нестабільність. Аналітики з Eurasia Group констатують «повний переворот» у ролях Німеччини та Франції, адже протягом останніх років Німеччина була гальмом для Європи, а Париж, здавалося, не в змозі втілювати ініціативи.
Мерц поступово приймає позиції, які давно відстоював Париж, зокрема, європейську стратегічну автономію, перевагу «купуй європейське» та посилений захист ринку від китайської конкуренції. Однак, Франція відступає від принципів «сильної Європи». Експерти зауважують, що «старе прислів’я про Францію – це все слова, слова, слова, жодних дій» повертається, що впливає на політику ЄС.
У відповідь на ці зміни, Еммануель Макрон висловив готовність до телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним, хоча й підкреслив, що будь-які переговори відбуватимуться у координації з Україною та європейськими партнерами. Макрон визнає, що відносини між сторонами загострились, але вважає, що діалог необхідний для досягнення міцного та довгострокового миру.
About the Author
