Покровськ став центром нових тактичних викликів у російсько-українській війні. Військам доводиться боротися з невеликими групами диверсантів, які маскуються під цивільних або українських військових, здійснюючи точкові удари по обороні. Ця тактика, у поєднанні з сірими зонами та втратою контролю над частиною міста, створює хаос і ускладнює ідентифікацію противника.
Аналітики наголошують, що російська армія перейшла до моделі «демеханізованої» війни, замість великих наступальних колон, росіяни просуваються групами по 3–5 осіб. Нестача особового складу та постійний нагляд із неба створили «дірки» в українській обороні, які російські групи використовують для проникнення в місто на велосипедах, мотоциклах або пішки. Для ідентифікації ворога українські бійці використовують давню тактику перевірочних слів, наприклад, «паляниця».
Ситуація в Покровську залишається складною, українські війська перекинули в місто елітні підрозділи – «Азов» та спецпризначенці ГУР – але російська тактика повільного, постійного проникнення залишається ефективною. Покровськ – ключова точка перед потенційними ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Незважаючи на це, аналітики не очікують швидкого російського прориву.
About the Author
