Конституційна комісія естонського парламенту (Рійгікогу) втретє розгляне законопроєкт, який спрямований на обмеження діяльності релігійних організацій, що виправдовують агресію Росії. Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на ERR.
Президент Естонії Алар Каріс на початку липня відмовився затверджувати закон через його суперечливість конституційним принципам. Закон про церкви та парафії було відхилено президентом двічі. Тепер парламент Естонії повинен вирішити, чи будуть внесені зміни.
Депутати вже змінювали текст закону, однак президент вважає цього недостатнім, стверджуючи, що він непропорційно обмежує свободу об’єднань та віросповідання.
Уперше Рійгікогу ухвалив цей закон 9 квітня, а вже 24 квітня президент Каріс ухвалив рішення не затверджувати його. Ініціативу обмежити діяльність церков, пов’язаних з особами чи організаціями, які підтримують військову агресію, висунуло Міністерство внутрішніх справ Естонії. Тоді відомство наголошувало, що законопроєкт має змусити Естонську православну церкву Московського патріархату змінити свій статус та проголосити повну автономію від Москви.
Ця ініціатива викликала широке обговорення у країні та Європі, демонструючи прагнення Естонії захистити себе від дезінформації та закликів до насильства, які походять від деяких релігійних організацій. Розгляд законопроекту показує, як країни Балтії підходять до проблем боротьби з пропагандою та підтримкою агресії через законні механізми, а також підкреслює складність балансу між захистом прав релігійних організацій та забезпеченням національної безпеки.
About the Author
