Екстремальні погодні умови, які пережила Європа цього літа, мають далекосяжні та економічно значущі наслідки. Згідно з останніми оцінками Європейського Союзу, короткострокові збитки склали щонайменше 43 мільярди євро, а до 2029 року прогнозовані витрати можуть сягнути 126 мільярдів євро. Це не просто цифри – це реальні втрати для європейських економік.
Аналіз показує, що спека, посуха та повені завдали значної шкоди, зокрема, Кіпру, Греції, Мальті та Болгарії. Кожна з цих країн зазнала втрат, що перевищують 1% від їхньої «валової доданої вартості» (ВДВ) у 2024 році. Крім того, постраждали і інші країни Середземномор’я – Іспанія, Італія та Португалія.
Експерти підкреслюють, що традиційні методи оцінки збитків, які враховують лише прямі втрати, таких як знищені активи, не відображають повноту картини. Вони враховують і вторинні ефекти, такі як обмеження робочого часу будівельників через спеку, перебої у роботі транспорту після повеней, що пошкодили залізниці, а також економічні втрати, пов’язані з лісовими пожежами, які охопили Піренейський півострів, зокрема, Іспанію (понад 400 тисяч гектарів) та Португалію (понад 270 тисяч гектарів).
Зміна клімату збільшила ймовірність спекотних погодних явищ, що сприяють пожежам, в 40 разів у Іспанії та Португалії та в 10 разів у Греції та Туреччині. У 12 великих містах кількість жертв «тихої руйнівної» червневої спеки потроїлася.
Наслідки екстремальних погодних умов – це не лише економічні збитки, але й загроза для життя та здоров’я людей. Ситуація вимагає негайних та рішучих дій щодо адаптації до змін клімату та зменшення викидів парникових газів, щоб мінімізувати майбутні втрати та забезпечити стабільність європейських економік.
About the Author
