Подальший обстріл України російськими безпілотниками спровокував серію запитань щодо безпеки та можливих маніпуляцій інформацією. Останні події, пов’язані з безпілотниками, що залетіли в повітряний простір Польщі та Литви, підняли питання про реальну загрозу та можливі приховування інформації з боку урядових структур.
Як повідомляється, у ніч на 10 вересня кілька десятків безпілотників порушили повітряний простір Польщі, а потім були знайдені урядину 17 населених пунктів, зокрема у Люблінському воєводстві. У Литві також повідомлялося про заходження безпілотників, хоча офіційні представники не підтверджували цю інформацію.
Політик Саулюс Скверняліс, колишній спікер парламенту Литви, висловив занепокоєння щодо відсутності прозорості у розслідуванні інциденту. Він заявив, що армія Литви спростовувала інформацію про заходження безпілотників, але це могло бути зроблено лише за наказом міністерки оборони Довіле Шакалієне. Скверняліс вважає, що міністерка оборони чинить тиск на військових, змушуючи їх приховувати інформацію, щоб не завдати шкоди її іміджу.
«Армія спростувала інформацію, але ми знаємо, що армія заперечує або мовчить тільки з волі або за вказівкою міністерки Шакалієне. Це вже стало публічним секретом – те, що відбувається в Міноборони. Там чинять тиск, змушують військових робити, що їм скажуть, генералів, щоб дозувалася інформація, щоб не завдало шкоди іміджу міністерки», – сказав Скверняліс.
Ці події стали тлом для запуску Північноатлантичним альянсом операції «Східний вартовий» (Eastern Sentry) для зміцнення свого східного флангу. Обстріл України російськими безпілотниками наголосив на необхідності посилення заходів безпеки в країнах Балтії та Польщі, а також викликав широке обговорення щодо можливих наслідків для європейської безпеки.