Нещодавні події над Польщею та Литвою викликають серйозні питання щодо прозорості та об’єктивності інформації, що поширюється урядовими структурами. Заяви колишнього спікера парламенту Литви, Саулюса Скверняліса, щодо розслідування Комітету з нацбезпеки та оборони, стосовно можливих порушень повітряного простору Литви безпілотниками, посилюють підозри у приховуванні інформації.
Скверняліс заявляє, що, незважаючи на спростування військовими, інформація про заліт безпілотників, ймовірно, прихована за ініціативою міністерки оборони Довіле Шакалієне. За його словами, в Міністерстві оборони чинять тиск на військових, змушуючи їх дозувати інформацію, щоб не завдати шкоди іміджу міністерки.
Цікаво, що події над Польщею та Литвою відбуваються на тлі російських атак на Україну. Під час нападів російські безпілотники щонайменше 19 разів порушували повітряний простір Польщі, а фрагменти російських дронів було знайдено у 17 населених пунктах Польщі. У відповідь на це Північноатлантичний Альянс розпочав операцію «Східний вартовий» для зміцнення східного флангу.
Ця ситуація викликає питання про те, чи достатньо уряди Литви та Польщі прозоро інформують своїх громадян про загрози безпеці, та чи є приховані мотиви, що лежать в основі їхніх реакцій. Незважаючи на офіційні спростування, заклики до більшої прозорості та незалежного розслідування залишаються актуальними.
About the Author
