Екстремальні погодні умови, які охопили Європу цього літа, завдали значних економічних збитків, оцінені в щонайменше 43 мільярди євро. Згідно з дослідженнями, які включають експрес-аналіз та враховують не лише прямі збитки від спеки, посухи та повеней, але й їхні вторинні наслідки, загальні витрати можуть сягнути 126 мільярдів євро до 2029 року.
Оцінки показують, що країни Середземномор’я, зокрема Кіпр, Греція, Мальта та Болгарія, зазнали найбільших втрат, збитки яких перевищують 1% від їхньої валової доданої вартості (ВДВ) за 2024 рік. Значний вплив відчули також Іспанія, Італія та Португалія.
Дослідження підкреслюють, що традиційні методи оцінки економічних збитків від кліматичних змін, які зосереджуються на прямих збитках, таких як знищені активи та застраховані збитки, є недостатньо повними. Автори нового дослідження використовують історичні дані, щоб врахувати вторинні економічні ефекти, зокрема, обмеження робочого часу будівельників під час теплових хвиль, порушення логістики через пошкодження залізниць після повеней та інші негативні впливи.
Збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ, зумовлене зміною клімату, є серйозною проблемою. Іспанія та Португалія зафіксували збільшення в 40 разів ймовірності спекотних періодів, що сприяють пожежам, а в Греції та Туреччині – в 10 разів. У 12 великих містах кількість жертв «тихої руйнівної» червневої спеки потроїлася.
Особливу увагу привертає масштабом лісових пожеж, які охопили Піренейський півострів, особливо Іспанію (понад 400 тисяч гектарів) та Португалію (понад 270 тисяч гектарів). Ці пожежі не тільки спричинили великі руйнування, але й вплинули на економіку через знищення лісових ресурсів та екологічні наслідки. Подальший аналіз та моделювання дозволять краще розуміти та прогнозувати економічні ризики, пов’язані з екстремальними погодними явищами та розробити ефективні стратегії адаптації та пом’якшення їхніх наслідків.
About the Author
