Екстремальні погодні умови, що вирували по всій Європі цього літа, завдали економічним втратам, оціненим в щонайменше 43 мільярди євро, і прогнозується, що ці витрати до 2029 року досягнуть 126 мільярдів євро. Ці цифри, що випливають з аналізу The Guardian та повідомлень “Європейської правди”, підкреслюють серйозний економічний вплив зміни клімату.
Аналіз показує, що безпосередні збитки від спеки, посухи та повеней склали 0,26% від економічного виробництва ЄС у 2024 році. Найбільше постраждали країни, такі як Кіпр, Греція, Мальта та Болгарія, де втрати перевищили 1% від «валової доданої вартості» (ВДВ) за 2024 рік. Також серйозні збитки завдала спека у таких країнах, як Іспанія, Італія та Португалія.
Експерти підкреслюють, що традиційні оцінки втрат, які враховують лише прямі збитки (знищені активи, застраховані збитки), не відображають повний масштаб проблеми. Особливу увагу привертають «вторинні ефекти» – обмеження робочого часу через спеку, збоїювання транспорту після повеней, пошкодження інфраструктури. Дослідження враховують і вплив пожеж на лісові ресурси, зокрема, надзвичайно великі вигорілі площі – понад 1 мільйон гектарів на Піренейському півострові, що особливо вкотре підкреслює глобальну проблему.
У контексті України, що переживає власні екстремальні погодні явища – масштабні повені, посухи, пожежі – аналіз досвіду ЄС стає особливо актуальним. Враховуючи, що українська економіка вразлива до змін клімату, розуміння та прогнозування економічних наслідків таких подій має критичне значення для розробки ефективних стратегій адаптації та пом’якшення ризиків. Необхідно враховувати не лише прямі економічні втрати, але й можливі «вторинні ефекти» – затримки у будівництві, зниження продуктивності сільського господарства, ризики для критичної інфраструктури та життєдіяльності населення. Дослідження та прогнози, враховуючи досвід інших країн, можуть допомогти Україні впровадити адаптаційні заходи та мінімізувати негативні наслідки екстремальних погодних умов.
About the Author
