
Воїни Російського добровольчого корпусу (РДК) відрізняються від інших бойових підрозділів чітко сформульованою метою – повалення режиму Володимира Путіна та перетворення Росії. Згідно з інтерв’ю, отриманим The Telegraph, вони не прагнуть до компромісів та готові продовжувати боротьбу, поки не буде досягнуто цієї мети.
Такі позиції висловлюють, наприклад, 26-річний ‘Вайт’ з Самари, який два роки провів на передовій в Україні: ‘Я завжди хотів жити згідно зі своїми ідеалами. Коли війна закінчиться, я продовжуватиму боротьбу, доки Путін не впаде’. ‘Ней’, 21-річний доброволець з Москви, підтверджує: ‘Я точно не повернуся до Росії, поки Путін при владі. Якщо хтось із нас і повернеться, то на танку чи бронетранспортері, але ніколи як цивільні особи’.
Воїни РДК активно проводять диверсійні операції на території Росії, захоплюючи російських військовополонених та атакують прикордонні райони Бєлгорода та Курська. Як зазначає 40-річний ‘Джон’, колишній боєць батальйону “Азов”, ‘Не все закінчиться на Путіні. Всю систему потрібно перебудувати з нуля. Але спочатку ми повинні захистити Україну’.
Важливим аспектом їхньої мотивації є відмова від представників міських центрів, таких як Москва, Казань або Санкт-Петербург, які, за словами командира РДК Дениса Нікітіна, ‘За весь час спілкування з полоненими, а я їх бачив не одну сотню, жодного разу не зустрів когось із Москви, Казані, Санкт-Петербурга. З цих міст люди не йдуть помирати за 200 тисяч’. Вони бачать свою участь у війні як боротьбу за свободу та захист України, а не як прихищення від особистої вигоди чи національної приналежності.
Їхня позиція підкреслює не лише стратегічне бачення конфлікту, але й глибоке несприйняття політичної системи РФ.