Війна в Україні стає все більш складною та багатогранною, і ключове питання – як забезпечити її завершення на вигідних умовах для України. Нещодавні заяви високої представниці ЄС з питань зовнішньої безпекової політики Каї Каллас про те, що навіть розмови про територіальні поступки України – це потрапляння у «російську пастку» – викликали хвилю дискусій та занепокоєння. Але чи дійсно Захід, зокрема Німеччина, повинний погоджуватися на компроміс з Росією, що, на думку Каллас, лише посилить агресора?
Каллас наголошує, що російська тактика переговорів спирається на психологічний тиск та використання внутрішніх розбіжностей у міжнародній спільноті. Спочатку висуваються нереальні вимоги, потім – ультиматуми, погрози силою, і вже наприкінці, коли на сцену виходять голоси, готові запропонувати Росії те, чого вона ніколи не мала. Саме через цей механізм Кремль намагається досягти своїх цілей, і Заходу важливо не піддатися на цю маніпуляцію.
Особливо насторожує порівняння нинішньої ситуації з переговорною позицією Росії з тим, що відбувалося напередодні Другої світової війни. У 1938 році спроби умиротворення нацистської Німеччини, зокрема, щодо Чехословаччини, стали одним із факторів, що призвели до масштабного конфлікту. Тому заклики до уважності та незламності у підтримці України звучать особливо актуально.
Замість того, щоб розглядати територіальні поступки як шлях до миру, Захід повинен зосередитися на зміцненні українського спротиву, на підтримці військової та економічної допомоги, на посиленні санкцій проти Росії. Тільки таким чином можна ускладнити агресору досягнення його цілей і забезпечити Україні шанс на збереження суверенітету та незалежності. Пам’ятаючи про історії, що не варто повторювати, важливо підтримувати Україну, щоб не допустити повторення трагедії Другої світової війни.
About the Author
