Війна в Україні ставить перед світом складне питання: чи можна йти на поступки Росії заради припинення вогню, чи необхідно залишатися на позиції непохитної підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Останнім часом до цієї дискусії особливо активно висловлюється високоповажна представниця ЄС з питань зовнішньої безпекової політики, Кая Каллас, яка попереджає про серйозну небезпеку, криючися за спробою досягти миру.
Каллас стверджує, що російська стратегія ведення переговорів, як правило, полягає у серії етапів: спочатку – необґрунтовані вимоги, потім – ультиматуми та погрози силою, і, нарешті, залучення на стороні Заходу для поступу обіцянок. Вона робить наголос на тому, що після подібних переговорів Росія отримує значно більше, ніж коли-небудь очікувала, і це неминуче призводить до загострення ситуації.
Каллас вважає, що ідея про можливі територіальні поступки – це, по суті, пастка, яка може призвести до ще більшого залучення України до конфлікту. Вона підкреслює, що Кремль намагається продати обіцянку збереження завоюваних територій як компроміс, незважаючи на надмірні початкові вимоги. Діпломатка закликає не піддаватися на ці маніпуляції та зосередитися на тому, щоб війна не приносила вигоди російському керівництву.
Особливу увагу Каллас привертає аналогія з “Мюнхенською мовою” 1938 року, коли спроби умиротворення агресора призвели до посилення його злочинних амбіцій. Вона наголошує, що український досвід показує, що необхідно залишатися непохитними в підтримці суверенітету та територіальної цілісності України, щоб не повторити історичні помилки та убезпечити майбутнє.
Актуальність застережень Каллас підкреслюється заявами високопосадовців з Центральної та Східної Європи, які також вказують на можливу небезпеку умиротворення Росії. Ключовим є урок, який винесено з Другої світової війни, та застереження від того, щоб не допустити повторення подібних трагедій.
About the Author
