Російський наступ на безпілотниках продовжує залишатися ключовим елементом стратегії Кремля, спонукаючи експертів та військових до обговорення ефективних методів протидії цій загрозі. Нещодавні атаки, які порушили повітряний простір Польщі, підкреслили критичну необхідність переосмислення підходів до захисту від безпілотних атак.
Томас Рьовекамп, голова комітету Бундестагу з питань оборони, закликає до більш рішучої відповіді на російські рої безпілотників. Він підкреслив, що НАТО продемонстрував здатність відбивати таку загрозу, але залишаються серйозні виклики, особливо у протидії масовій атаці безпілотників. Військові можливості мають бути розширені, і вклад Німеччини повинен бути збільшений. Рьовекамп вважає, що найкращий спосіб боротьби з безпілотниками – це знищення їх виробничих потужностей і пускових установок.
У контексті безперервних російських атак, координація всередині НАТО стає критично важливою. Необхідно чітко визначити умови для військової протидії, а також забезпечити можливість нейтралізувати безпілотники, що загрожують території НАТО, навіть у повітряному просторі, за згодою постраждалої країни, як це вже пропонує президент України Володимир Зеленський, який наполягає на створенні безпольотної зони над Україною.
Реалії війни показують, що питання протидії безпілотникам – це не лише українська проблема, але й питання безпеки всієї Європи. Нещодавні атаки на Польщу підкреслюють цю взаємозалежність, змушуючи країни НАТО оцінити своїм захист. Обговорення стратегії захисту від безпілотних атак набуває все більшого значення, оскільки це визначатиме подальший хід конфлікту та потенційні ризики для європейської безпеки.