У разі виявлення російських безпілотників над Фінляндією, як це сталося нещодавно з Польщею, фінські збройні сили застосовуватимуть стратегічно обґрунтований підхід до реагування. Як повідомила громадська телерадіокомпанія Yle, цим керує представник Збройних сил Мано-Мікаеля Нокеляйнен.
Першочергово, за словами Нокеляйнена, буде оцінено найбільш загрозливі цілі, враховуючи їхні характеристики та траєкторії руху. Важливо, що в мирний час негайне збиття всіх безпілотників, особливо на великих відстанях, є нереальним. Фінляндія, як і Україна та Ізраїль, використовує подібну тактику.
Основні інструменти реагування включають засоби радіоелектронної розвідки (наземні та авіаційні), винищувачі, проти цілей, що летять на висоті кількох кілометрів, а також протидії з використанням радіоелектронних перешкод та переносних зенітних ракетних систем (ПЗРК), особливо коли безпілотники летять на малій висоті, стаючи «невидимими» для винищувачів.
Винищувачі, завдяки їхній мобільності, стануть основним інструментом реагування, враховуючи значний кордон Фінляндії з Росією (близько 1300 км) та обмежені можливості розміщення наземних систем ППО. Також відпрацьовується збиття повітряних цілей з гелікоптерів.
Враховуючи вартість російських безпілотників, використання дорогих ракет з винищувачів для їх збиття є економічно невиправданим. Схожий сценарій спостерігається в Україні, де «Шахед» літають на великій висоті, що ускладнює їх збиття кулеметними групами.
Реакція на інцидент, коли російські безпілотники вперше полетіли вглиб Польщі, включає дипломатичні зусилля (виклик керівників російських посольств) та обмін досвідом (можлива поїздка польських військових в Україну для навчання збиванню дронів).
Сценарій, який склався після інциденту з Польщею, підкреслює необхідність багатостороннього співробітництва та обміну інформацією для ефективної протидії загрозі російських безпілотників.
About the Author
