Звільнення Миколи Статкевича, колишнього білоруського кандидата в президенти, викликало хвилю запитань та спекуляцій. Після перетину білоруського кордону та перебування у Литві, Статкевич прийняв рішення повернутися на батьківщину, залишаючись у невідомому місці.
Світлана Тихановська, лідерка білоруської опозиції, заявила, що події, що відбулися, не є звільненням, а скоріше примусовою депортацією. Вона також назвала Статкевича «справжнім героєм білоруського народу» та висловила побажання «сили, безпеки і свободи».
Литовські прикордонники підтвердили факт появи чоловіка, схожого на Статкевича, у зоні між кордонами, але не змогли надати жодних гарантій щодо його ідентичності та прав.
Після великої пресконференції у Вільнюсі, де звільнені політв’язні розповіли про свої умови утримання, Тихановська підтвердила невідоме місцезнаходження Статкевича. Вона наголосила на праві звільнених осіб на вільний виїзд або перебування на території Білорусі.
Звільнення 52 політв’язнів сталося за ініціативою білоруської влади, проте їхнє подальше місцеперебування залишається невизначеним, підсилюючи відчуття загадковості та піддаючи сумніву справжню природу цього процесу. США зняли санкції з білоруської державної авіакомпанії «Белавіа».