У разі виявлення російських безпілотників над Фінляндією, як це сталося з Польщею, фінські збройні сили застосовуватимуть багатошарову стратегію реагування, яка враховує специфіку та масштаб загрози.
Першим етапом буде використання засобів радіоелектронної розвідки – наземних та повітряних – для точного визначення місцезнаходження, кількості та типу безпілотників. Це дозволить провести оцінку ризиків і вибрати найбільш загрозливі цілі для ураження.
Основний інструмент протидії – винищувачі, які зможуть ефективно діяти на висоті кількох кілометрів. Однак, враховуючи обмежені можливості розміщення наземних протиповітряних систем (близько 1300 км кордону з Росією), та високу вартість використання винищувачів для збиття дешевих безпілотників, стратегія реагування буде адаптивною та залежити від висоти польоту безпілотників. Якщо безпілотники літають на малій висоті, вони стають майже “невидимими” для винищувачів через гілки дерев тощо, тоді засобами протидії можуть бути радіоелектронні перешкоди, ПЗРК тощо.
Фінські війська також відпрацьовують збиття повітряних цілей з гелікоптерів. Водночас, враховуючи масовість російських безпілотників, використання винищувачів може бути невиправдано дорогим, тому буде доцільним застосування більш дешевих систем, таких як ПЗРК та радіоелектронні перешкоди.
Ситуація з виявленням російських безпілотників над Фінляндією нагадує інцидент з Польщею, де кілька безпілотників наблизились до кордону та навіть проникли на територію країни, спричинивши пошкодження нежитлової будівлі. У відповідь країни Європи викликали керівників російських посольств, а польський уряд та Україна намагаються скоординувати дії для максимальної оборони. Розглядається можливість обміну досвідом збиття дронів та залучення українських експертів для допомоги у вивченні нової тактики.
Оптимізація стратегії реагування, ефективне використання наявних ресурсів та координація зусиль між країнами – ключові фактори для успішної протидії російській загрозі.