Україна активно закликає міжнародних партнерів до збільшення підтримки у боротьбі з російськими безпілотниками, які стають все більш поширеною загрозою. Останні атаки, зокрема й на Польщу, підкреслюють критичну важливість цієї проблеми та вимагають адаптації стратегій захисту.
Томас Рьовекамп, голова комітету Бундестагу з питань оборони Німеччини, наголошує на необхідності значного посилення протиповітряної оборони, особливо у контексті масових атак безпілотників. Він вважає, що НАТО продемонстрував здатність реагувати на таку загрозу, але залишаються серйозні виклики. Ключовим є збільшення внеску Німеччини, а також розширення військових можливостей у цій сфері.
Рьовекамп пропонує стратегію знищення виробничих потужностей та пускових установок безпілотників, а також швидку оснащення України для виконання таких заходів на території Росії. Він також підкреслює необхідність координації у межах НАТО, щоб визначити умови для військової протидії атакам.
Україна, як і раніше, просить про забезпечення безпольотної зони над своєю територірою, що, як наголошує президент Володимир Зеленський, дозволить скоординовано захищати повітряний простір. Однак, країни НАТО, зокрема Німеччина та США, не погоджуються з ідеєю створення такої зони, оскільки це може призвести до прямого залучення до конфлікту.
Проблему загрози дронів обговорюють на різних рівнях. Координація дій у НАТО, розробка нових технологій та збільшення поставок обладнання для України – ключові завдання, які вимагають оперативного вирішення. Особлива увага приділяється протидії виробничим потужностям російських безпілотників, оскільки це може суттєво обмежити можливості Росії поставляти ці озброєння. Розглядаються різні варіанти – від використання сучасного озброєння до застосування технологій електронного припинення роботи дронів.