Український внесок у бюджет Європейського Союзу стане ключовим елементом стратегії адаптації до європейських стандартів та фінансових зобов’язань після вступу. Про це розповіла Роксолана Підласа, голова комітету Верховної Ради з питань бюджету, та пояснила складові цього внеску.
Як планується, Україна стане нетто-отримувачем коштів ЄС, тобто отримуватиме більше грошей, ніж сплачуватиме в бюджет ЄС. Основні компоненти цього внеску включатимуть:
* **Митні платежі:** Основний джерело фінансування.
* **ПДВ (0,3%):** Невеликий, але стабільний внесок.
* **Грошовий внесок:** Обчислюється пропорційно до валового національного доходу України.
* **Збір на неперероблену пластикову упаковку (0,8 євро за 1 кг сміття):** Первинний етап, що потребує законодавчої та інфраструктурної підтримки.
Особлива увага приділяється перехідному періоду. Враховуючи значні витрати на оборону та відновлення, Україна просить тимчасово відтермінувати або зменшити внески, особливо ті, що базуються на ПДВ. Це дозволить уникнути негативного впливу на економіку та забезпечити фінансову стабільність.
Наразі, через відсутність відповідного законодавства та інфраструктури, збір на неперероблену пластикову упаковку буде здійснюватися в якості етапу, який планується поступово збільшити.
Процес скринінгу, що проводиться згідно з 33 Розділом, має на меті оцінити ефективність української системи збору митних платежів, ПДВ та валового національного доходу, а також забезпечити відповідність українського законодавства стандартам ЄС.
Дослідження показують, що успішне впровадження реформ та модернізація економіки України значно збільшить потенційний внесок в бюджет ЄС у майбутньому. Важливим фактором є активна співпраця з Європейською комісією та дотримання встановлених механізмів.