Напередодні очікуваного вступу України до Європейського Союзу, питання фінансового співробітництва між нашими країнами набуває особливого значення. Комітет Верховної Ради з питань бюджету під керівництвом Роксолани Підласої детально окреслив механізми, за якими Україна буде вносити свої внески у бюджет ЄС.
Згідно з планами, Україна стане «нетто-получателем» – тобто отримає з бюджету ЄС більше коштів, ніж сплачуватиме. Це пов’язано з тим, що наша країна вже зараз має певні витрати, особливо у сфері оборони та післявоєнної відбудови.
Які саме компоненти будуть утворювати український внесок? Розглянемо основні пункти:
* **Митні платежі:** Традиційний внесок, що покриває імпортні та експортні транзакції.
* **ПДВ (0,3% від зібраного ПДВ):** Невеликий відсоток від зібраного податку на додану вартість, але не перевищує половини валового національного доходу.
* **Грошовий внесок:** Залежить від валового національного доходу – тобто чим більший ВВП, тим більший внесок.
* **Збір на неперероблену пластикову упаковку (0,8 євро за 1 кг сміття):** Цей компонент пов’язаний з утилізацією пластикових відходів, що є важливим кроком у підтримці екології ЄС.
Наразі для акумулювання цих коштів буде відкритий окремий рахунок, який буде передаватися в бюджет ЄС. Особливу увагу було приділено важливості збору на неперероблену пластикову упаковку, з огляду на відсутність необхідного законодавства та інфраструктури на даному етапі. Тому пропонується встановити перехідний період.
Крім того, Україна просить про тимчасове зменшення або відтермінування внесків у бюджет ЄС через значні витрати на оборону та відновлення, особливо з урахування того, що ПДВ, який входить до складу внесків, розраховується відповідно до валового національного доходу. Це пов’язано зі скринінгом по 33 Розділу, який має на меті перевірити, як Україна розраховує та збирає митні платежі та ПДВ.
Скринінг, що проводиться спільно з Єврокомісією, є частиною останніх переговорів про вступ та спрямований на оцінку фінансової готовності України до членства в ЄС.