Російська агресія в Україні перетворилася на нову фазу війни, в якій ключовою став використання безпілотних літальних апаратів (дронів). Збільшення кількості цих атак змушує Україну та її партнерів переглянути стратегії протиповітряної оборони та розробити нові підходи до боротьби з цією загрозою.
Останні атаки російських дронів на Україну, зокрема й на територію Польщі, продемонстрували, що ризик масових атак на критичну інфраструктуру та цивільне населення залишається високим. У відповідь, Німеччина, як член НАТО, та її партнери, зокрема й президент України Володимир Зеленський, наголошують на необхідності рішучих дій.
Томас Рьовекамп, голова комітету Бундестагу з питань оборони, вважає, що НАТО продемонстрував здатність відбивати атаки дронів, але перед ними стоять серйозні виклики, особливо у протидії масовим нападам. Він наполягає на розширенні військових можливостей та збільшенні внеску Німеччини у боротьбу з цією загрозою. Рьовекамп припускає, що найкращий спосіб – знищення виробничих потужностей та пускових установок дронів, а також забезпечення України необхідним обладнанням для проведення таких операцій на території Росії.
Президент Зеленський неодноразово закликає до створення безпольотної зони над Україною, підкреслюючи необхідність скоординованої та продуманої протиповітряної оборони. Однак, країни НАТО, зокрема Німеччина та США, відмовляються від прямої участі, побоюючись загострення конфлікту та безпосереднього втягнення у війну з Росією.
Актуальним є питання координації дій всередині НАТО. Наразі необхідна чітка механізм визначення умов та процедур для здійснення військової протидії атакам дронів, з урахуванням зони відповідальності та згоди постраждалої країни.
Під час останнього нападу російських дронів на Польщу, стало очевидним, що Україна потребує не лише військової підтримки, але й розширеного співробітництва з союзниками у сфері розвитку та модернізації протиповітряної оборони, з акцентом на знищення джерел ураження та перехоплення ворожих дронів.
About the Author
