Російська армія все частіше застосовує дрони для атак по території України, що ставить перед країною та її союзниками нові виклики в сфері безпеки. У відповідь, експерти та політики обговорюють ефективні стратегії захисту, зосереджуючись на знищенні виробничих потужностей ворога та розширенні можливостей протиповітряної оборони.
У ніч з вівторка на середу російські безпілотники 19 разів порушили повітряний простір Польщі, що ще раз підкреслило гостроту ситуації. Знайдено залишки 17 дронів. За таких обставин, але незважаючи на побоювання щодо ескалації конфлікту, деякі країни, зокрема Україна, закликають до створення «безпольотної зони» над територією країни.
Експерти наголошують на важливостію координації зусиль у рамках НАТО. Як заявляв Томас Рьовекамп, голова комітету Бундестагу з питань оборони, необхідно розширити військові можливості в протидії масовій атаці безпілотників, а також збільшити внесок Німеччини. Він вважає, що найкращий спосіб боротьби з безпілотниками – це знищення їх виробничих потужностей і пускових установок. При цьому, важливо, щоб партнери по НАТО швидко оснастили Україну необхідними засобами для досягнення цієї мети.
Україна, у свою чергу, пропонує «захищати свій повітряний простір скоординовано, продумано і спільно». Однак, як і раніше, існують сумніви щодо можливості створення та підтримки таких зон, враховуючи потенційну ескалацію конфлікту.
Ситуація з безпілотниками ставить перед НАТО ключові питання: як швидко адаптуватися до нових загрози, як забезпечити ефективну координацію дій між союзниками та як допомогти Україні у захисті її території.