На тлі постійних атак російських безпілотників на Україну та пограничні території, зокрема Польщі, виникає гостре питання про ефективність протиповітряної оборони НАТО та готовність України до боротьби з такою загрозою. Як зауважує голова комітету Бундестагу з питань оборони Томас Рьовекамп, НАТО продемонстрував здатність відбивати атаки безпілотників, але серйозні виклики все ще залишаються, особливо у протидії масовим наступу.
Рьовекамп закликає до рішучішої відповіді на російські рої дронів, вважаючи, що необхідно розширювати військові можливості та збільшувати внесок Німеччини у протистояння. Він акцентує увагу на необхідності знищення виробничих потужностей та пускових установок безпілотників. «Найкращий спосіб боротьби з безпілотниками під час війни – це знищення їхніх виробничих потужностей і пускових установок», – підкреслює політик.
Політик наголошує на необхідності координації всередині НАТО для визначення умов для військової протидії атакам безпілотників, зважаючи на те, що Україна потребує підтримки у захисті свого повітряного простору. Рьовекамп нагадує, що Україна пропонує «захищати свій повітряний простір скоординовано, продумано і спільно».
Ситуація загострюється через регулярні атаки, які, на думку експертів, можуть стати новим напрямком у війні, коли Росія намагається дестабілізувати ситуацію в країнах-сусідах. Особливо актуальним питання захисту повітряного простору Польщі, що сталося після випадків порушення безпілотниками її повітряного простору. Окрім цього, піднімається питання про можливість впровадження безпольотної зони над Україною, пропонованої президентом України Володимиром Зеленським, хоча з цього і відмовляються деякі з ключових країн-членів НАТО, обґрунтовуючи це ризиком прямого вогню у війні з Росією. Наразі дебати зосереджені на ефективності наявних протиповітряних систем та необхідності швидкого оснащення України для захисту від масованих атак безпілотників.
About the Author
