У новітній геополітичній ситуації, яка склалася після масового зальоту російських безпілотників у Польщу 10 вересня, Литва відіграла роль ключового гравця, чітко і відрізчайно дистанціювавшись від будь-яких свідчень порушення свого повітряного простору. Міністерка оборони Литви, Довіле Шакалієне, підтвердила, що литовські військові не зафіксували жодних об’єктів, що порушували повітряний простір країни.
Інтрига загострилася через публікацію німецького таблоїда Bild, яка повідомляла про заходження двох невідомих об’єктів у литовський повітряний простір. Одночасно, Білорусь заявила про те, що попереджала Польщу та Литву про наближення безпілотних літальних апаратів (БпЛА) до їхніх повітряних просторів. Міністерка Шакалієне, не бажаючи коментувати можливу співпрацю з Білоруссю – назвавши її «не нашим партнером чи союзником» – дистанціювалася від будь-яких заяв білоруської сторони.
Литовські збройні сили підтвердили, що у середу у країні здійснювало патрулювання винищувачами НАТО, але жодних повітряних цілей не було виявлено. Командувач армії Раймундас Вайкшнорас зауважив про підвищену пильність країн НАТО та збільшення частоти зльотів винищувачів.
Польща, після подій, підтвердила інформацію про попередження Білорусі. В країні знайшли уламки 15 БпЛА, які перетнули кордон, а повітряний рух над кордонами з Україною та Білоруссю було обмежено. Латвія також тимчасово закрила повітряний простір вздовж кордону з Росією та Білоруссю.
Інцидент навколо польського інциденту став предметом широких спекуляцій та аналізу. Відсутність будь-яких очевидних доказів порушення литовського повітряного простору, разом з контрастними заявами Білорусі та Польщі, створюють атмосферу невизначеності та натякають на складну геополітичну гру, в якій, ймовірно, задіяні численні актори та сценарії.
About the Author
