Обставини, що склалися навколо вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі, викликають все більшу стурбованість та ускладнюють дипломатичні відносини між країнами. Після заяв словацького міністра закордонних справ Юрая Бланора, який припустив, що безпілотники могли бути призначені для України, ситуація загострилася. Заяви Бланора спровокували критику як з боку опозиції, яка оголосила про відновлення масових протестів, так і від керівництва Польщі.
Прем’єр-міністр Роберт Фіцо та міністр оборони Роберт Каліняк назвали інцидент серйозним порушенням, яке потребує ретельного розслідування, але відмовилися від прямої звинувачення Росії. Водночас, обставини вторгнення безпілотників викликають серйозні питання щодо безпеки кордону між Польщею та Україною, а також щодо рівня захищеності ЄС в цілому.
За даними військових, було зафіксовано 19 випадків порушення польським повітряним простором, а деякі джерела вказують на більш високі цифри – понад 20. ЗМІ аналізують можливі мотиви російської сторони, та чи є це спробою дестабілізації ситуації в регіоні, або, можливо, частиною більш широкої стратегії.
НАТО, зокрема, застосував статтю 4 Північноатлантичного договору, що передбачає консультації, та збільшує готовність сил до стримування. Москва намагається мінімізувати масштаби інциденту, стверджуючи про відсутність намірів атакувати Польщу, але дії безпілотників, незважаючи на це, породжують напруженість.
Оцінюючи ситуацію, експерти зазначають про необхідність зміцнення колективних механізмів безпеки в ЄС та ретельного аналізу поточної геополітичної ситуації. Продовження напруження на кордоні між Польщею та Україною може мати далекосяжні наслідки для регіональної та глобальної безпеки.
About the Author
