Видання інформації про безпілотники, які без дозволу перетнули польський повітряний простір, швидко переросло в серйозну дипломатичну кризу між Польщею, Росією та НАТО. Початкове збудження, спричинене вторгненням дронів, швидко трансформувалося у дебати щодо мотивів та відповідальності за цей інцидент.
Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар, роблячи незграбну заяву, натякнув, що дрони могли бути призначені для України, а не для Польщі, що викликало обурення у польських політиків та громадськості. Не зважаючи на те, що прем’єр-міністр Роберт Фіцо та міністр оборони Роберт Каліняк назвали цей інцидент серйозним порушенням та оголосили про необхідність розслідування, політичний тиск на уряд зростав.
Особливу увагу привернув коментар колишнього міністра закордонних справ Івана Корчка, який звинуватив Бланара у втраті зв’язку з реальністю. Важливою сталою стало твердження Тібора Гашпара, впливового депутата від партії Smer, який висловив недовіру тому, що «в інтересах Росії нападати на будь-яку країну ЄС».
Польські військові підрахували 19 порушень повітряного простору, а деякі ЗМІ повідомляють про більш ніж 20 дронів. У відповідь на інцидент НАТО застосував статтю 4 Північноатлантичного договору, що передбачає консультації. Москва спробувала заспокоїти напругу, заявивши, що не мала наміру атакувати Польщу, а безпілотники, використані проти України, не мали достатньої дальності для цього.
Криза також підкреслила важливість міжнародної співпраці та узгодження позицій щодо України. Розслідування інциденту, виявлення джерел безпілотників та встановлення мотивів – це ключові етапи у вирішенні цієї складної та потенційно дестабілізуючої ситуації. Розглядаються питання щодо впливу цього інциденту на загальну безпекову архітектуру Європи та майбутні взаємини між Росією, Польщею та НАТО.
About the Author
