Протягом останніх місяців обговорення використання заморожених російських активів для підтримки України стикається з серйозним скептицизмом з боку багатьох країн Європейського Союзу. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, висловлюючи свою думку, підтвердив, що багато країн ЄС висловлюють сумнів щодо використання цих коштів, незважаючи на потенційну необхідність та обґрунтованість цього кроку.
Будріс зауважив, що минулого тижня в Копенгагені представив колегам-міністрам закордонних справ ЄС пропозицію Литви. Пропозиція передбачає використання заморожених активів російського центрального банку, наприклад, як позику для України або перерахування коштів до спеціального фонду, яким керує Європейський Союз. Він визнав занепокоєння колег щодо потенційних правових та економічних наслідків, пов’язаних з цим рішенням, але підкреслив, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну є критичним порушенням міжнародного права, що вимагає негайної та рішучої відповіді.
Протягом кількох місяців обговорювалося й розчарування інших країн, зокрема Швеції, щодо відсутності конкретних рішень з боку ЄС. Деякі країни, як, наприклад, Німеччина, висловлювали готовність до дискусії щодо використання заморожених російських активів, тоді як Великобританія вже направила Україні значну військову допомогу, оплачену доходами від цих активів. Проте, ключовим викликом залишається узгодження позиції всіх країн ЄС, що здається вкрай складним завданням, особливо враховуючи серйозні ризики та потенційні наслідки.
Ситуація з конфіскацією російських активів стає ключовим елементом в стратегії підтримки України, але об’єднання зусиль є наразі основним бар’єром на шляху до ефективного використання цього ресурсу.
About the Author
