Протягом останніх місяців Європейський Союз неодноразово демонстрував скептичне ставлення до ідеї використання заморожених російських активів для надання фінансової підтримки Україні. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, у коментарі литовським ЗМІ, підтвердив цей факт, зазначивши, що, незважаючи на потенційну необхідність, ЄС залишається занепокоєним щодо юридичних та економічних наслідків такого кроку.
Офіційна позиція Брюсселя обґрунтовується необхідністю ретельної оцінки ризиків, пов’язаних з конфіскацією активів, які перебувають під контролем міжнародних санкцій. Однак, Литва продовжує наполягати на тому, що використання цих коштів, можливо, як позики або через створення спеціального фонду під егідою ЄС, становить критично важливий інструмент тиску на Росію.
Прикладом активної підтримки цьому підходу стала Британія, яка вже виплатила Україні понад 1,3 мільярда доларів, використовуючи доходи, отримані від заморожених російських активів. Західні країни усвідомлюють, що, окрім військової допомоги, фінансовий тиск може суттєво вплинути на здатність Росії продовжувати агресію.
Не дивлячись на початковий скептицизм, деякі країни, зокрема Швеція та Німеччина, відкриті до дискусії про використання заморожених активів. У Німеччині активно обговорюються можливості використання цих коштів для підтримки України. Проте, остаточне рішення залишається за ЄС, який, як показує практика, потребує консенсусу серед всіх членів.
Ситуація з замороженими активами залишається ключовим елементом у стратегії підтримки України, та й загалом у стратегії західних держав щодо Росії. Розблокування та використання цих коштів, ймовірно, відіграватиме все більш важливу роль у майбутньому.
About the Author
