Заморожування активів російських компаній та фінустановлення через санкції країн Заходу стало одним із ключових інструментів підтримки України у війні з Росією. Однак, дискусія щодо використання цих коштів для прямої допомоги Україні продовжує бути складною та неоднозначною.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс нещодавно висловив скептицизм щодо загального ставлення ЄС до цієї ідеї. У коментарі литовським ЗМІ він підкреслив, що, незважаючи на великий скептицизм, продовжує пропонувати використовувати заморожені російські активи як позику для України або перерахувати їх до спеціального фонду, яким керує ЄС.
Будріс визнав, що є занепокоєння у колег щодо потенційних правових та економічних наслідків. Однак, він підкреслив, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну є серйозним порушенням міжнародного права, що вимагає відповіді. Він закликає до пошуку компромісних рішень та координації дій, оскільки використання цих коштів може стати критично важливим фактором у подальшому протистоянні агресії.
Литва, як і інші країни, пропонує різні сценарії використання заморожених російських активів, намагаючись знайти контрзахід, який би змусив Росію припинити агресію. Раніше Швеція висловлювала розчарування через відсутність рішень щодо використання цих коштів, а Британія вже використала доходи від заморожених активів для надання Україні військової допомоги на суму понад 1,3 млрд доларів. Протягом дискусій обговорюється можливість використання конфікованих коштів для компенсації збитків, завданих агресією, та для підтримки відновлення України.
About the Author
