Постійна скептицизм Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів для підтримки України поступово стикається з новим тиском. Незважаючи на беззаперечну необхідність та серйозність поточного конфлікту, країни ЄС продовжують висловлювати занепокоєння щодо потенційних юридичних та економічних наслідків використання цих активів.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, що відкрито висловлював свою позицію, переходить в наступну фазу – переговори з ключовими гравцями ЄС. Литва вже представила конкретну пропозицію: використання конфіскованих коштів російського центрального банку як позики для України або перерахування їх у спеціальний фонд, яким керує Європейський Союз. Будріс зазначає, що саме повномасштабне вторгнення Росії в Україну є серйозним порушенням міжнародного права, що вимагає рішучої відповіді.
Позиція Литви підтримується дедалі більшою кількістю країн. Нещодавно Швеція висловила розчарування відмовою ЄС від татальної підтримки. Також обговорення триває в Німеччині та Великій Британії, де вже використані кошти від заморожених активів для надання військової допомоги Україні.
Успіх використання заморожених російських активів для України залежить від здатності ЄС об’єднати зусилля та переконати інших членів Союзу в необхідності прийняття рішучих заходів. Будуть ли чи можуть ці кошти стати ефективним інструментом підтримки України – питання відкрите.
About the Author
