Протягом кількох місяців Європейський Союз обмірковує можливість використання значних сумів, заморожених у рамках санкцій проти Росії, для підтримки України. У той час як ідея виглядає логічною – перерозподіл цих коштів для відновлення зруйнованої війни інфраструктури та фінансової підтримки – процес сповнений труднощів і розбіжностей. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс нещодавно висловив скептицизм щодо загального настрою в ЄС, де чимало країн висловлюють занепокоєння щодо потенційних правових та економічних наслідків такого кроку. Вони стурбовані можливими юридичними суперечками, ризиками для фінансової системи та навіть наслідками для відносин з іншими країнами.
Будріс наголошує на серйозності порушення міжнародного права, спричиненого повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Він вважає, що у відповідь на агресію необхідна рішуча відповідь, і пропонує розглянути варіант використання заморожених активів, зокрема як позики для України або шляхом переказу коштів до спеціального фонду, яким керує ЄС. Литва вже представила конкретну пропозицію членам ЄС, аргументуючи її тим, що конфіскація російських активів може бути виправданим контрзаходом, змушуючи Москву припинити агресію або виплатити репарації.
Не дивлячись на логічність і важливість ідеї, ЄС стикається з серйозними перешкодами. Деякі країни висловлюють занепокоєння щодо того, що використання заморожених активів може призвести до погіршення відносин з великими економіками, такими як Китай, який також має доступ до російських фінансових ресурсів. Інші країни наголошують на необхідності дотримання міжнародного права та суворого дотримання процедур, пов’язаних з конфіскацією та використанням чужих активів.
Цікаво, що деякі країни вже почали діяти на основі цієї ідеї. Британія, наприклад, викоритала доходи від заморожених російських активів для надання Україні значної військової допомоги – понад 1,3 мільярда доларів. Це демонструє, що ідея використання цих ресурсів не лише теоретична, але й може бути реалізована. Однак, протягом майбутнього, все ще існує гостра необхідність у пошуку балансу між рішучою відповіддю на російську агресію та забезпеченням стабільності та дотриманням міжнародного права.
About the Author
