Протягом останніх місяців дискусія про використання заморожених російських активів для підтримки України набуває все більшого значення. Остання хвиля новин демонструє, що, незважаючи на зростаючий тиск та очевидну необхідність, країни Європейського Союзу залишаються далеко не одназначеними у питанні щодо використання цих коштів. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, зокрема, підкреслив, що у ЄС зберігається значний скептицизм щодо перерозподілу цих активів.
Будріс наголосив, що, незважаючи на занепокоєння колег щодо потенційних юридичних та економічних наслідків, повномасштабне вторгнення Росії в Україну є неприпустимим порушенням міжнародного права, що вимагає рішучої реакції. Він представив у Копенгагені литовську пропозицію, яка передбачала використання заморожених коштів російського центрального банку як позики для України або перерахування їх до спеціального фонду під керуванням ЄС.
Литва наполягає на тому, що конфіскація цих активів може бути виправданим контрзаходом, спрямованим на припинення російської агресії або виплату репарацій. Однак, як зазначають джерела, інші країни ЄС висловлюють занепокоєння щодо можливих наслідків для фінансової стабільності європейських банків та ринків.
З нещодавніх новин відомо, що Британія вже виділила Україні понад 1 мільярд фунтів стерлінгів на війсьну допомогу, яка була оплачена доходами, отриманими з заморожених російських активів. Проте, питання про те, чи зможе Європейський Союз скоординувати дії та прийняти рішення щодо використання цих коштів, залишається відкритим. Подібні розмови, як повідомляють джерела, також висловлював лідер Бундестагу Німеччини Маттіас Мірш, що свідчить про те, що дискусія єдина в усьому блоці країн.
About the Author
