Урядова реакція Великої Британії на епіцентрну сварку між президентами України та США, яка трапилася в Овальному кабінеті наприкінці лютого, викликає питання про її ефективність та вплив на подальші відносини. Міністр закордонних справ Девід Леммі зізнався, що відчував вину за те, що не зміг зробити достатньо для підготовки українських колег до зустрічі з Дональдом Трампом. Леммі пояснив, що делегацію України запросили в останній момент, коли британська сторона була зосереджена на власних переговорах.
«Я був занадто суворий до себе. Але все одно почувався винним», – поділився міністр, додавши, що обійми президента Зеленського від прем’єр-міністра Кіра Стармера у Лондоні стали «моментом, коли весь світ зітхнув з полегшенням».
Цей інцидент став каталізатором для критичного аналізу підходу західних країн до підтримки України. Розбіжності в реагуванні, зокрема, запізнення та недостатня підтримка української сторони, викликали питання про чіткість і послідовність в політиці Заходу. З’ясувалося, що британський уряд, який був надмірно сфокусований на власних зустрічах з Трампом, проігнорував сигнал про необхідність термітової допомоги українцям. Інцидент підкреслив важливість координації дій у рамках міжнародної підтримки та підкреслив потенційні ризики, пов’язані з запізнюванням у реагуванні на міжнародні кризи. Об’ями Стармера та Зеленського стали символом намагання відновити позицію Великої Британії у світовій політиці, але, на жаль, не змогли компенсувати попередні прогалини.
About the Author
