Успішне залучення міжнародної підтримки до України стає критично важливим фактором у спробах досягти стабільного перемир’я та врешті-решт – безпекового майбутнього країни. Останні події демонструють зростаючий тиск на Росію та обіцянки підтримки з боку західних держав. Литва, зокрема, заявила про готовність відправити війська в Україну, що стало ключовою темою на нещодавній відеоконференції ‘коаліції рішучих’.
Радник президента Литви Дайніус Жікевічус наголосив, що план Литви відповідає попередньому внеску в миротворчу місію НАТО в Афганістані – близько тисячі військових. За словами Жікевічуса, рішення про відправку військових буде прийматися після досягнення перемир’я та враховувати забезпечення безпеки в повітрі, на суші та на морі. Він зазначив, що конкретні цифри залишаютьсяся в обговоренні.
Ці заяви є частиною ширшої тенденції, коли країни, такі як Британія, Франція та інші, висловлюють готовність направити війська в Україну у разі досягнення перемир’я. Наприклад, міністр оборони Британії Джон Гілі заявив про готовність відправити британські війська, а президенти Франції та Великої Британії, разом з президенкою Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та іншими лідерами, опублікували заяву про розгортання багатонаціональних сил безпеки після припинення бойових дій.
Протягом тижня у Вашингтоні проходили переговори між президентом Зеленським та президентом США Джо Байденом, а також з іншими європейськими лідерами. Ці зустрічі, судячи з усього, є важливими кроками у спробах консолідувати міжнародну підтримку України. Ключовим питанням залишається, коли та як саме буде реалізовано цю підтримку, зокрема, наскільки ефективно ‘коаліція рішучих’ зможе вплинути на хід конфлікту та забезпечити безпеку України.
About the Author
