Нещодавній телефонний дзвінок між президентом США Дональдом Трампом та самопроголошеним президентом Білорусі Александром Лукашенком викликав хвилю запитань та спекуляцій. Трамп заявив про “чудову розмову” з Лукашенком, підкреслюючи подяку за звільнення 16 ув’язнених. Згідно з заявами Трампа, обговорювалися також звільнення ще 1300 ув’язнених, а також питання візиту Володимира Путіна на Аляску.
Ця несподівана комунікація відбувається на тлі тривалих напружених відносин між Білорусією та Заходом, особливо після виборів 2020 року, де Лукашенко, за твердженням багатьох, причетний до порушень та придушення протестів. Звільнення 16 ув’язнених, що сталося напередодні Дня незалежності Білорусі, було сприйнято як спроба Лукашенка покращити відносини з США та зміцнити владу.
Важливим аспектом цієї зустрічі є несподіване візита спецпредставника Трампа з питань України Кіта Келлога до Мінська в червні. Цей візит, супроводжуваний зустрічами з Лукашенком, викликав багато запитань щодо справжніх мотивів та мети американської сторони. Аналітики та політологи вбачають в цьому спробу Трампа використати ситуацію в Білорусі для політичного тиску на Лукашенка, а також для пошуку шляхів урегулювання конфлікту в Україні.
Звільнення Сергія Тихановського, колишнього кандидата в президенти Білорусі, після п’яти років ув’язнення, лише підсилило інтерес до цієї зустрічі. Заяви Тихановського про необхідність звільнення більшої кількості політв’язнів та заклики до не послаблення тиску на Лукашенка підкреслюють складність ситуації та потенційні геополітичні наслідки. Розгляд цієї зустрічі Трампом та Лукашенком, а також дії Кіта Келлога, розкриває комплексний маніпулятивний процес, що відбувається на міждержавньому рівні.
About the Author
