Нещодавній візит спецпредставника Дональда Трампа з питань України Кіта Келлога до Білорусі викликав хвилю обговорень та підкреслив складність стратегії США щодо відносин з режимом Олександра Лукашенка. Згідно з заявами Трампа, основною метою візиту було подякувати Лукашенку за звільнення 16 ув’язнених, а також обговорення звільнення ще 1300. Однак, цей дзвінок став частиною серії несподіваних візитів та зустрічей, які свідчать про спроби США знайти канал комунікації та потенційно вплинути на ситуацію в Білорусі.
Ключовим моментом є раптовий візит Кіта Келлога до Мінська незадовго перед визволенням 14 політв’язнів, серед яких був і Сергій Тихановський, який перебував у в’язниці понад п’ять років. Після звільнення Тихановський закликав Трампа докласти зусиль для звільнення інших політв’язнів і закликав Захід не послаблювати тиск на Лукашенка. Це, безсумнівно, створило додатковий тиск на адміністрацію Трампа.
Цікаво, що цей візит стався після інших несподіваних зустрічей Келлога з Лукашенком, які підкреслюють прагнення США налагодити діалог з білоруським лідером. Насправді, наміри адміністрації Трампа щодо Білорусі залишаються неясними. Хоча офіційно заявлена мета – звільнення політв’язнів – фактично може бути спробою відновити каналы зв’язку та оцінити поточну ситуацію в країні, враховуючи його зв’язки з Кремлем.
Звільнення Тихановського та інших політв’язнів, безперечно, позитивно позначилось на міжнародному іміджі Білорусі, але не вирішило фундаментальних проблем, пов’язаних з авторитарним режимом Лукашенка. Візит Келлога та подальші дії, ймовірно, є частиною довгострокової стратегії США, спрямованої на стримування російського впливу в регіоні, але наразі ця стратегія залишається розмитою та неоднозначною.