У Женеві не вдалося досягти консенсусу щодо першого у світі юридично зобов’язуючого договору про боротьбу із забрудненням пластиком. Під час переговорів, які тривали кілька днів, делегати з різних країн не змогли узгодити ключові положення, що викликало розчарування, зокрема, з боку Південної Африки.
За словами представника Південної Африки, розбіжності у позиціях залишалися суттєвими, що унеможливило укладення юридично обов’язкового договору. Переговори, які відбувалися напередодні післячеленджівного безрезультатного засідання Міжурядового комітету з переговорів (МКП) в Південній Кореї, намагалися подолати глибокі розбіжності щодо обсягів майбутніх обмежень виробництва та використання пластику.
Міжурядовий комітет з переговорів (МКП), створений Асамблеєю ООН з навколишнього середовища (ЮНЕА) у 2022 році, має за мету розробити глобальний договір, що об’єднує країни у боротьбі з пластиковим забрудненням. Ключові питання, які викликали найбільшу суперечність, включали обмеження виробництва пластику (особливо з нафти, вугілля та газу), правила управління пластиковими відходами та хімічними речовинами, що містяться у них, а також механізми фінансової підтримки країн, що розвиваються, у виконанні договору.
У ЄС та деяких малих острівних державах наполегливо працюють над обмеженням виробництва первинного пластику, але їх зусилля опинилися під загрозою опозиції з боку країн-виробників нафтохімічної продукції та США. Наприклад, в ЄС розробляють революційний законопроєкт щодо упаковки, який передбачає заборону дрібного порційного пластикового пакування (соуси, напої, шампуні) у ресторанній і готельній сфері. Кілька країн, зокрема Литва (платима одноразова тара для кави) та Нідерланди (заборона на пластикові та «паперові» стаканчики в офісах), вже впровадили відповідні обмеження. Чи зможе міжнародне співтовариство знайти спільний підхід до вирішення цієї глобальної проблеми – питання, що залишається відкритим.
 
         
         
        