Під час переговорів у Женеві щодо першого у світі юридично зобов’язуючого договору про боротьбу із забрудненням пластиком не було досягнуто консенсусу. Про це повідомили делегати у п’ятницю, повідомляє «Європейська правда» з посиланням на Reuters.
Південна Африка розчарована тим, що на цій сесії не вдалося узгодити юридично зобов’язуючий договір і позиції залишаються далекими один від одного – це означає, що глобальна співпраця у боротьбі з пластиковим забрудненням зазнає значного заминку.
Понад 1 000 делегатів зібралися в Женеві на шостий раунд переговорів після того, як засідання Міжурядового комітету з переговорів (МКП) в Південній Кореї наприкінці минулого року завершилося без укладення угоди. МКП – це група, створена Асамблеєю ООН з навколишнього середовища (ЮНЕА) у 2022 році з мандатом на розробку юридично обов’язкового глобального договору про боротьбу із забрудненням пластиком.
У четвер переговори тривали понаднормово, оскільки країни намагалися подолати глибокі розбіжності щодо масштабів майбутніх обмежень. Найбільш суперечливі питання включають обмеження виробництва, управління пластиковими виробами та хімічними речовинами, що викликають занепокоєння, а також фінансування для допомоги країнам, що розвиваються, у виконанні договору.
Резонанс від невирішених переговорів у Женеві підкреслює складність досягнення глобального консенсусу щодо пластикового забруднення. Особливо важким є протистояння між країнами, які намагаються обмежити виробництво первинного пластику, і виробниками нафтохімічної продукції, які висловлюють сумніви щодо доцільності таких обмежень. Ця ситуація ставить під сумнів ефективність зусиль ЄС, які спрямовані на зменшення виробництва дрібного пластикового пакування, та вже впроваджуються в країнах, як Литва (плата за одноразову тару) та Нідерланди (заборона на пластикові стаканчики).
Для України, що активно працює над зменшенням кількості пластикового сміття та впроваджує власні ініціативи, ці міжнародні переговори є важливим сигналом. Незважаючи на відсутність глобального договору, країни продовжують шукати шляхи боротьби з пластиковим забрудненням, та Україна може узяти на себе роль у розробці та впровадженні ефективних стратегій на національному рівні, враховуючи досвід та виклики, що виникають у цьому напрямку.
About the Author
